2Sa 23 | UkrOgienko | STEP | Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!

2 Samuel 23

Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг ^{▼▼Ріг — гебраїзм: сила.} Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля! 1 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів! 2 Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла ^{▼▼Велійяал — хто не визнає установленої поваги світської чи духовної, нечестивий, нікчемний, негідник.} лякають мене. 3 Тене́та шео́лу ^{▼▼Шеол — ад, той світ.} мене оточи́ли, а па́стки смерте́льні мене попере́дили! 4 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій. 5 Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву! 6 Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього! 7 Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його. 8 Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах. 9 А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі. 10 Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че. 11 Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав. 12 Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив. 13 І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його. 14 Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих. 15 Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони. 16 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м. 17 І на місце широке ^{▼▼Широкість чи широке місце — гебраїзм: спасіння, визволення.} Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене! 18 Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх! 19 Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в, 20 бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них! 21 І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини. 22 І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́. 23 З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному, 24 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́! 25 І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш. 26 Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву! 27 Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур! 28 Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го! 29 Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога? 30 Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував. 31 Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх, 32 Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є. 33 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч! 34 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться. 35 Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх! 36 Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої. 37 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників. 38 Поверну́в Ти плечима до мене ^{▼▼Гебраїзм: вони стали втікати.} моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу! 39 Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!